Віцеканцлер ФРН і лідер соціал-демократів (SPD) Ларс Клінґбайль офіційно заперечив твердження очільника уряду Фрідріха Мерца щодо розширення дозволу на далекобійні удари по території Росії. На щойно проведеній пресконференції він наголосив, що жодних нових домовленостей із приводу радіусу дії озброєнь для України не укладалося.
«Що стосується дальності [ударів], я хотів би сказати, що немає ніякої нової угоди, яка б виходила за межі того, що зробив попередній уряд», — заявив Клінґбайль, натякаючи на позицію адміністрації Олафа Шольца, яка залишалася обережною щодо постачання ракет «Taurus» та аналогічних систем далекого радіусу дії.
Слова Клінґбайля фактично спростовують нещодавню заяву Фрідріха Мерца, представника консервативного блоку ХДС/ХСС, який раніше натякнув на готовність Німеччини дозволити Києву бити глибоко в тилу російських військ. Журналісти провідних німецьких телеканалів, зокрема N-tv, припускають, що Мерц не проконсультував свою позицію з коаліційними партнерами.
Конфлікт між партіями ХДС/ХСС і SPD загострює внутрішню напругу в урядовій коаліції. З одного боку, консерватори на чолі з Мерцем прагнуть активнішої військової підтримки України, щоб прискорити закінчення війни відкритим шляхом. З іншого — соціал-демократи раз по раз наголошують на потребі утриматися від ескалації, аби не перетворити Німеччину на безпосереднього учасника конфлікту.
За каденції колишнього канцлера Олафа Шольца (SPD) Німеччина відмовлялася постачати Україні ракети з дальністю понад 300 км, аргументуючи це ризиком загострення стосунків із Москвою та можливим розширенням російського наступу. Політичний істеблішмент ФРН підтримував позицію, що зброя з надто великим радіусом дії може бути використана для ударів по території РФ, що автоматично перетворило б Німеччину з постачальника в безпосередню сторону конфлікту.
У Європейському Союзі вже тривають дискусії про те, чи варто надати Україні додаткові засоби, здатні вражати стратегічні об’єкти за лінією фронту. Декілька держав, зокрема Франція та Великобританія, не обмежували дальність постачань власних систем. Проте Берлін, як найбільший донор та ключовий член ЄС, досі дотримувався стриманої позиції.
Тепер, коли суперечність між Мерцом і Клінґбайлем стала публічною, українське керівництво отримало сигнал: очікувати достовірної підтримки від Німеччини в питанні дальніх ударів не варто. А внутрішня політична боротьба в Берліні може затягнути ухвалення остаточного рішення ще на місяці.
