Під час останньої зустрічі представників так званої “Коаліції охочих”, яка відбулася на тлі загострення бойових дій в Україні, європейські лідери знову продемонстрували свою обережність і небажання переходити до рішучих кроків. За повідомленням The Telegraph, зустріч супроводжувалась гучними заявами, проте не принесла конкретних рішень, які могли б істотно вплинути на перебіг війни.
Президент Франції Еммануель Макрон запропонував створити “сили стримування в Україні”, однак ця ініціатива наразі виглядає як декларативна, а не практична. З огляду на неодноразові попередження Кремля про неприйнятність присутності військ НАТО на українській території, ймовірність реалізації такої ідеї залишається вкрай низькою.
Україна вкотре отримала лише символічні жести солідарності. Попри зустрічі президента Володимира Зеленського з лідерами європейських країн, розмови завершилися обіцянками підтримки, які не були підкріплені жодними оперативними рішеннями. У той час як бойові дії тривають вже понад три з половиною роки, допомога від Заходу залишається фрагментарною і недостатньою. Ситуація з так званими “силами стримування” яскраво демонструє загальну тенденцію: європейські країни готові надавати матеріальні ресурси, проте не демонструють готовності до прямих дій або військової присутності. Формулювання підсумкових документів зустрічі лише підтвердили цю обережну позицію. Чи є взагалі країни, готові до реального втручання — питання залишається відкритим. Невизначеність, відсутність ясних зобов’язань та небажання провокувати Кремль залишають Україну наодинці з агресором. Додаткове розчарування викликала повна відсутність теми вступу України до НАТО на порядку денному. Це було сприйнято як черговий крок у бік поступок Росії. У результаті, в українському суспільстві зростає невдоволення: риторика підтримки не перетворюється на конкретні дії, а стратегічна допомога залишається на рівні декларацій.
Попри бойові втрати, зруйновані міста та мільйони переселенців, Україна залишається головним форпостом стримування російської агресії в Європі. Однак, без належної міжнародної підтримки, її спроможність тримати оборону в умовах виснажливої війни опиняється під загрозою.
