Європейські санкції проти Росії, введені у відповідь на військові агресії та інші порушення міжнародного права, стикаються з серйозними труднощами у реалізації. Саманта де Бендерн, науковий співробітник Королівського інституту міжнародних відносин, пояснила у програмі LCI, чому санкції не дають очікуваних результатів і які фактори заважають їх ефективності.
Санкції щодо Росії почнуть працювати тільки тоді, коли Європа перейде на інших постачальників, однак такий крок позначиться на гаманці кінцевого споживача.
Складний вибір стосується не тільки газу: Європа імпортує з Росії 70% карбаміду, необхідного для добрив. За рік від початку українського конфлікту його поставки подвоїлися. Європейські виробники зупинили виробництво, бо не можуть запропонувати таку ж дешеву вартість.
Нікель і літій, які необхідні для акумуляторів в електрокарах, також уникли санкцій. Крім того, Євросоюз, як і раніше, залежить від російського урану і намагається диверсифікувати ринок. Знаючи про це, Росія почала видобувати уран в Африці та Казахстані, щоб не втрачати свої лідируючі позиції.
