За інформацією від осіб, які знайомі з ситуацією, щонайменше чотири кредитори стикаються з можливістю отримання штрафів за порушення строків, встановлених Європейським центральним банком для оцінки їхньої вразливості до кліматичних ризиків. Суми штрафів поки не остаточні і можуть виявитися символічними.
Це надзвичайно жорсткий крок, спрямований на примус кредиторів дотримуватися політики ЄЦБ управління кліматичними ризиками. Рішення про накладення штрафів було прийняте внаслідок тривалого тиску, і колишня голова банківського нагляду Андреа Енріа висловила думку, що ЄЦБ може вживати такі заходи як альтернативу підвищенню капіталовкладень.
Розмір штрафів зростає щодня і може сягати до 5% від середньоденного доходу кредитора. Наприклад, для банку з річним доходом у 10 мільярдів євро ($10,9 млрд) це означатиме щоденні штрафи в розмірі 1,4 мільйона євро у найбільш жорсткому сценарії, але реальні суми штрафів можуть бути значно меншими.
Банкам, які підпадають під штрафні санкції, тепер нараховують щоденні штрафи до тих пір, поки не будуть виправлені недоліки. Згідно з одним з джерел, можливість застосування пом’якшувальних заходів також розглядається, що може призвести до зменшення або навіть скасування деяких штрафів.
Європейський центральний банк (ЄЦБ) вже наголошував, що банки не приділяють достатньо уваги підготовці до впливу екстремальних погодних умов на вартість їхніх активів або на ризик втрати клієнтів з великим вуглецевим слідом. Первісно було зазначено 18 банків, які можуть бути піддані штрафним санкціям, що, здавалося, вже дає результати через тиск ЄЦБ.
Згідно з європейським законодавством, банки зобов’язані оцінювати свої ризики, пов’язані з кліматом, і відображати їх у своїх капіталовкладеннях. Френк Елдерсон, член Виконавчої ради ЄЦБ, наголошує на важливості цього підходу, зауважуючи, що розуміння власних ризиків є вирішальною умовою для їх подолання.
Хоча деякі банки вже почали виконувати резервування капіталу для покриття кліматичних ризиків та поліпшили управління ризиками, Елдерсон наводить кілька недоліків, серед яких:
- Недостатня увага до всіх відповідних категорій ризиків;
- Зосередження лише на перехідних ризиках, не враховуючи фізичних, або обмеження аналізу на певних географічних регіонах;
- Використання нетто-підходу замість брутто-підходу для ідентифікації ризиків, що ускладнює оцінку фактичного впливу та розробку заходів з пом’якшення наслідків.
