У середині лютого 2022 року віце-президент США Камала Гарріс прибула до Європи з критично важливою місією, адже Росія стягувала війська до кордонів України. Незважаючи на зусилля США з підготовки до можливої агресії, її зустріч з українським президентом Володимиром Зеленським виявилася напруженою, а її роль у дипломатії та підтримці України стала предметом пильної уваги. Саймон Шустер у статті для TIME розглядає ці події, аналізуючи їхній вплив на міжнародні відносини та внутрішню політику США.
У середині лютого 2022 року віце-президентка Камала Гарріс прилетіла до Європи для виконання критично важливої місії на світовій арені. Майже 200 000 російських військ стояли на кордонах України, і їхнє вторгнення стало б одним з найбільших викликів за останні десятиліття для міжнародного порядку, очолюваного США.
Адміністрація Байдена відрядила Гарріс, щоб допомогти європейцям впоратися з цим викликом. Як і кожен аспект послужного списку Гарріс, її втручання в міжнародні справи знову стали предметом пильної уваги після того, як вона стала ймовірним кандидатом у президенти від Демократичної партії.
Під час її перебування в адміністрації Байдена жодна загроза інтересам США у світі не була більш нагальною, ніж російське вторгнення в Україну, і Гарріс час від часу відігравала помітну роль у реакції США на нього.
Її поїздка до Німеччини у 2022 році, менш ніж за тиждень до початку вторгнення, привела Гарріс на щорічну зустріч європейських лідерів у Мюнхені. Одним із її завдань було зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським і донести до нього, як США мають намір реагувати на вторгнення – і як вони не будуть реагувати. За словами представника Білого дому, вона також мала представити останні оцінки американської розвідки та пояснити “підготовку, необхідну для досягнення успіху на полі бою”.
Послання, з яким вона виступила, було не зовсім бажаним, і враження, яке вона справила на українців, було неоднозначним.
“Камала Гарріс сказала, що атака була неминучою, – згадує Олексій Резніков, який був присутній на зустрічі в ролі міністра оборони України в той час.
На що президент Зеленський відповів: “Я розумію: Я зрозумів. Наша розвідка також бачить цю інформацію”.
Але вони з Гарріс не змогли дійти згоди щодо відповідної реакції. Зеленський закликав США ввести превентивні санкції проти Росії, стверджуючи, що це змусить Володимира Путіна переглянути своє рішення про вторгнення. Якщо напад дійсно неминучий, стверджував Зеленський, США повинні дати Україні зброю, в тому числі зенітні системи, винищувачі і важку артилерію, необхідну для того, щоб запобігти захопленню країни російськими військами.
Гарріс відкинула обидві пропозиції, за словами українських посадовців, присутніх у залі. Вона сказала, що США не можуть запровадити превентивні санкції проти Росії, оскільки покарання може настати лише після скоєння злочину. Замість того, щоб пообіцяти надіслати сучасну зброю, каже Резніков, американці тиснули на Зеленського, щоб він публічно заявив, що вторгнення неминуче.
“Зеленський чітко запитав Камалу Гарріс: “Ви хочете, щоб я це визнав, але що це вам дасть? Якщо я визнаю це тут, у цій розмові, ви введете санкції?”. І він не отримав відповіді”.
Позиція США на той час, визначена президентом Байденом після консультацій з його помічниками з національної безпеки, полягала в тому, що загроза санкцій є більшим стримуючим фактором для Росії, ніж їх запровадження, і що надання Києву новітніх озброєнь, ймовірно, зміцнить переконання Путіна в тому, що Україна стає країною-клієнтом НАТО.
“Віце-президент Гарріс була рішучим прихильником тривалої підтримки України з боку США і неодноразово висловлювала непохитну прихильність підтримці народу України, який захищається від жорстокої агресії Росії”, – зазначає представник Білого дому.
Інша головна роль Гарріс на конференції полягала в тому, щоб згуртувати європейських лідерів для об’єднаної відповіді в разі вторгнення, а також викласти позицію США у своїй промові.
“Вона зустрічалася з європейськими лідерами, щоб скоординувати відповіді в очікуванні російського вторгнення”, – розповідає представник Білого дому в інтерв’ю TIME, а в своїй промові на конференції “вона передбачила план дій Росії і окреслила кроки, які Сполучені Штати і Європа будуть робити разом”.
Проте послання, яке вона передала Зеленському в Мюнхені, посилило його розчарування союзниками напередодні російського вторгнення і задало тон у відносинах з Гарріс, які ніколи не були особливо теплими. У той час як президент Байден та інші високопосадовці адміністрації відвідали Київ, щоб продемонструвати рішучість і солідарність з українцями, Гарріс не їздила в Україну з моменту початку повномасштабного вторгнення.
Під час зустрічей з українськими посадовцями в останні роки вона дійсно виявляла співчуття до їхньої долі, як сказав один з них, “але я б назвав це формальним співчуттям, згідно з протоколом”. Відповідаючи на запитання про це, представник Білого дому зазначив, що віце-президент Гарріс багато подорожувала, намагаючись згуртувати європейських союзників і підтримати українців у їхній війні проти Росії. Незабаром після початку вторгнення вона відвідала Польщу та Румунію, щоб зустрітися з європейськими лідерами та американськими військовослужбовцями на східному фланзі НАТО, “щоб зміцнити наші сили стримування та оборони”, – сказав чиновник.
У відносинах з адміністрацією Зеленського президент Байден, як правило, брав на себе ініціативу, частково через свою історію безпосередньої взаємодії з Україною. Після того, як Росія вперше напала на Україну і захопила частину її території у 2014 році, Байден очолив реакцію США від імені адміністрації Обами, відвідавши Київ у 2015 році, щоб виступити з історичною промовою перед українським парламентом. З початку повномасштабної війни у 2022 році ключовими американськими посадовцями, які брали участь у реагуванні США, були Джейк Салліван, радник Байдена з питань національної безпеки, Вільям Бернс, директор ЦРУ, Ентоні Блінкен, державний секретар, та Ллойд Остін, міністр оборони, – усі вони неодноразово відвідували Київ під час вторгнення. Віце-президент Гарріс, як правило, відігравала допоміжну роль, відвідуючи саміти та інші важливі зустрічі, пов’язані з війною, коли Байден не міг приїхати.
На Мюнхенській конференції з безпеки у 2023 році Гарріс зосередилася на воєнних злочинах, скоєних російськими військами в Україні.
“Як колишній прокурор, віце-президентка була важливим надійним посланцем і згуртувала світ, щоб притягнути Росію до відповідальності за її звірства в Україні”, – каже представник Білого дому.
На початку цього літа Гарріс також була присутня на мирному саміті, організованому Україною у Швейцарії. Зеленський сподівався на цьому заході зібрати якомога більше світових лідерів на підтримку свого плану припинення війни. Байден відмовився приїхати, пославшись на збір коштів, який він мав очолити того тижня в Голлівуді, а Зеленський відповів на цю відмову публічною критикою президента США: Путін, за його словами, “аплодував би” рішенню Байдена не приїжджати. Коли замість нього прибула Гарріс, її зустріч із Зеленським була позначена тією ж формальністю, що і їхні попередні зустрічі. Обидва лідери сиділи один навпроти одного за столом переговорів, коли журналістів провели до їхньої кімнати для переговорів на альпійському курорті. Зеленський зачитав заздалегідь підготовлену промову, подякувавши президенту Байдену і Конгресу США за підтримку.
“Путін намагається розширити війну і зробити її більш кривавою, – сказав він.
“Але разом з Америкою і всіма нашими партнерами ми захищаємо життя наших людей”. У відповідь Гарріс зазначила, що це буде її шоста зустріч з президентом України з моменту початку повномасштабної війни.
“Не остання, – з посмішкою відповів Зеленський.
“І, сподіваюся, в кращі часи”, – сказала Гарріс.
