Заборгованість населення України за кредитами сягнула 159 млрд грн — це на 39% більше, ніж роком раніше. Національний банк відзначає, що основна частина цієї суми — це незабезпечені позики, зокрема використання кредитних лімітів на картках. Але чи дійсно таке зростання є ознакою економічного оздоровлення?
З одного боку, споживче кредитування традиційно вважається рушієм економіки. Завдяки позикам громадяни можуть більше споживати — це стимулює торгівлю, виробництво, створення нових робочих місць. З іншого боку, надмірна закредитованість несе ризики для всієї фінансової системи, особливо в умовах низьких доходів населення.
Зменшення обігу готівки і зростання популярності банківських карток — ще один фактор, який впливає на економіку. За дослідженням Moody’s, зростання використання платіжних карток у 70 країнах світу між 2015–2019 роками додало до глобального ВВП $245 млрд і створило близько 2,1 млн робочих місць на рік. В середньому кожне збільшення безготівкових операцій на 1% давало зростання ВВП на 0,01%. В Україні на сьогодні зареєстровано понад 117 млн платіжних карток, хоча активними є менше половини — близько 53 млн. Очікується, що з розвитком банкінгу від Укрпошти доступ до карток отримає ще близько 30% населення, яке досі залишалося поза фінансовою системою. Фахівці наголошують, що хоча споживчі кредити здатні пожвавити економіку у короткостроковій перспективі, у довгостроковій — вони можуть її гальмувати. Зокрема, витрати на обслуговування боргів зменшують споживчу активність у майбутньому. Дослідження Банку міжнародних розрахунків показує, що при досягненні кредитного навантаження понад 60% від ВВП ефект кредитування стає негативним. У США, наприклад, загальна заборгованість домогосподарств становить близько 61% ВВП — на межі балансу. У 2008 році, коли цей показник сягнув 86%, це призвело до фінансової кризи.
В Україні ж нинішній рівень заборгованості фізосіб (159 млрд грн) становить лише трохи більше 2% від ВВП — це надзвичайно низький показник, що свідчить про великий потенціал для зростання без суттєвих ризиків найближчим часом. Кілька великих українських банків підтвердили «Мінфіну», що активно збільшують кредитні ліміти. У ПУМБ максимальний ліміт зріс до 300 тис. грн, у Райффайзені — до 500 тис. грн. В Юнекс Банку ліміт подвоївся за рік і сягнув 200 тис. грн.
Це свідчить не лише про довіру банків до клієнтів, а й про зміну стратегії: замість обережного підходу після кризи 2014–2015 років, фінустанови тепер активніше стимулюють споживання через кредитування.
Україна поки що має значний потенціал для зростання обсягів споживчого кредитування без шкоди для економіки. Справжні ризики з’являються лише тоді, коли борги виходять з-під контролю або не супроводжуються адекватним зростанням доходів населення. А поки обсяг боргу складає лише 2% від ВВП, кредити — це більше паливо для економіки, ніж тягар.
