14.3 C
Kyiv

План миротворців в Україні стикається з опором у Європі

У ЦЕНТРІ УВАГИ

План з відправлення тисяч європейських солдатів в Україну після можливої мирної угоди між Києвом і Москвою стикається з серйозним опором громадськості в Європі.

Президент США Дональд Трамп висловив готовність розглянути надання Україні певних гарантій безпеки й підтримав обговорення ініціативи, однак виборці в ключових країнах ЄС налаштовані скептично. Про це йдеться в матеріалі The Wall Street Journal від 26 серпня.

Франція і Велика Британія запропонували спрямувати так званий “підсилювальний контингент” для стримування подальших атак Росії в рамках “Коаліції охочих”. Але багато європейців побоюються, що розгортання військових в Україні створить нові загрози ескалації та відведе сили від захисту національних кордонів НАТО. У Німеччині канцлер Фрідріх Мерц почав консультації з парламентом про можливе розміщення військ, але реакція виявилася “холодною”. Міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль наголосив, що Бундесвер уже перевантажений зобов’язаннями, включно зі створенням бригади в Литві. При цьому згідно з опитуванням Insa, 56% німців виступають проти відправки військ в Україну. У Франції підтримка громадян вища, але залежить від певних умов. За даними Elabe, 67% французів згодні на введення військ лише в разі остаточного мирного договору між Києвом і Москвою, але 68% проти — якщо йдеться лише про перемир’я. Хоча раніше президент Еммануель Макрон пообіцяв, що війська розміщуватимуться далеко від лінії фронту, на об’єктах інфраструктури, і не братимуть безпосередньої участі в бойових діях. Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що участь британських сил можлива тільки за чітких гарантій підтримки з боку США. Незважаючи на підтримку ідеї миротворчості британцями, громадськість побоюється ескалації конфлікту. Зі свого боку італійський віцепрем’єр Маттео Сальвіні жорстко розкритикував плани Макрона, заявивши, що прихильники ініціативи “можуть самі взяти зброю і їхати в Україну”. Видання зазначає, що Польща, яка активно підтримала Україну зброєю в перші роки війни, відмовилася направляти свої війська. Варшава вважає, що це може спровокувати пряме поширення конфлікту на польську територію, оскільки країна безпосередньо межує з Росією. Згідно з опитуваннями, майже 60% поляків виступають проти відправки солдатів в Україну. Країни Балтії та Нідерланди навпаки заявляють про готовність виділити контингенти, вважаючи присутність військ на території України важливим елементом стримування Росії. І все ж ключовим аспектом у питанні розміщення західних сил в Україні залишається позиція Вашингтона. Трамп виключив можливість розміщення американських військ на українській території, але допустив надання Києву певних гарантій безпеки. Водночас європейські лідери наполягають: без чіткої підтримки США переконати своїх виборців у необхідності участі буде практично неможливо.

Таким чином, підсумували автори матеріалу, хоча ідея створення європейських сил безпеки в Україні отримує дипломатичний імпульс, її реалізація впирається в скепсис громадян і побоювання перед новою фазою ескалації. Нагадаємо, старший науковий співробітник Інституту Гадсона Люк Коффі запропонував багаторівневий план безпеки для України. За його словами, він може стати тимчасовим рішенням до повноцінного членства України в НАТО.

Актуальні новини