Інженерні команди розпочали підйом із дна Атлантичного океану першого трансатлантичного волоконно-оптичного кабелю TAT-8, який у свій час з’єднав США, Велика Британія та Франція. Проєкт демонтажу став важливою подією в історії телекомунікацій, повідомляє TechSpot.
Кабель ввели в експлуатацію наприкінці 1980-х років. Він став першим трансатлантичним з’єднанням, яке замінило традиційні мідні лінії на оптичне волокно та забезпечувало передачу даних зі швидкістю близько 280 Мбіт/с — проривний показник для того часу.
Загальна довжина TAT-8 становить майже 6000 кілометрів. Уздовж маршруту були встановлені ретранслятори через кожні кілька десятків кілометрів — у герметичних корпусах, розрахованих на глибину до 8000 метрів. Саме ця конструкція згодом стала шаблоном для всіх наступних підводних магістралей зв’язку.
Кабель витягують спеціалізовані дизельні судна з гакоподібними пристроями. Роботи виконує судно Subsea Environmental Services Maasvliet, оснащене дизель-електричною силовою установкою та системами для підйому кабелів із морського дна. Разом із самим кабелем підіймають додаткове обладнання — повторювачі, захист від пошкоджень рибами (fish-bite protection) та мідні провідники.
Після сортування відновлені матеріали — мідь, сталь, поліетилен та електронні компоненти — передають на переробку до компанії Mertech Marine у Південній Африці. Там їх розбирають і повертають у промисловий цикл.
Історично TAT-8 створювався з урахуванням не лише технологічних викликів, а й конкуренції із супутниковим зв’язком, який тоді вважався перспективною альтернативою. Саме тому кабельна система повинна була продемонструвати вищу надійність і пропускну здатність.
Сьогодні демонтаж TAT-8 символізує завершення цілої епохи в розвитку глобальних телекомунікацій — від перших оптоволоконних магістралей до сучасних надшвидкісних океанічних ліній передачі даних.
