Відмова Китаю взяти участь у швейцарському Саміті миру стала новим сигналом підтримки Пекіном Росії, вже зрозумілої для більшості спостерігачів ще на етапі початкового повномасштабного вторгнення в Україну у лютому 2022 року. Наразі менше обговорюється, як значно зросла ця підтримка, але вона почалась ще перед швейцарським самітом, що відбувся минулим вихідним.
Пекін відмовився від участі у мирній конференції, хоча деякі європейські лідери намагаються залучити Китай до спільних зусиль щодо припинення російського вторгнення в Україну. Президент України Володимир Зеленський висловив стурбованість відсутністю Китаю і підкреслив, що Пекін активно тисне на інші країни, щоб вони не брали участь у Саміті. Огляд заяв з Пекіна та Москви показує, що Китай визнає Україну як суверенну державу і не підтримує російських наративів про неї як про нацистську маріонетку Заходу. Китай також підтримує прямі контакти з Києвом і виступає проти російської ядерної загрози, не підтримуючи публічно вторгнення. Проте обидві країни, як правило, згодні щодо ключових питань.
Наприклад, Китай висловлював підтримку “законним побоюванням” Росії щодо розширення НАТО на схід, вважаючи, що винуватцем конфлікту є США, які, на його думку, намагаються провокувати конфронтацію в регіоні. Пекін також підтримує концепцію “неподільної безпеки”, яка стверджує, що країни не повинні зміцнювати свою безпеку за рахунок інших, що є доктриною, яку Москва просуває протягом десятиліть і яка критикується за діяльність НАТО. До вторгнення український конфлікт підтримувався Китаєм у спільних з Росією заявах.
Обидві країни також висловлюють зневагу до західних санкцій, включаючи ті, що накладені на Росію. Китайські чиновники рішуче виступають проти “незаконних односторонніх санкцій” США і заявляють, що не будуть дотримуватися цих санкцій. Крім того, Китай не лише пасивно протистоїть спробам ізолювати Росію, надаючи країні економічну підтримку, але й готовий підтримувати Росію як репутаційно, так і економічно, незважаючи на витрати. Китайські компанії вже адаптували свою діяльність до розширення торговельних відносин з Росією, і з часом скасування цих структурних змін буде складніше і дорожче. Підтримка Путіна з боку Китаю була особистою і широко розрекламованою.
