Міст імені Євгена Патона у Києві, відкритий у 1953 році, не отримував фарбування з моменту свого введення в експлуатацію. Це призвело до того, що металеві елементи моста залишилися без належного захисту від корозії, що суттєво погіршило його технічний стан. Таку інформацію озвучив академік Валерій Позняков, заступник директора Інституту електрозварювання імені Патона НАН України.
Фахівець підкреслив, що регулярне фарбування є ключовим елементом захисту металевих конструкцій від руйнування. Відсутність системного догляду та належного управління протягом багатьох років стала причиною нинішнього занедбаного стану мосту. Необхідні роботи з обслуговування та модернізації споруди не проводилися десятиліттями.
Експерти вважають, що для збереження моста в належному стані терміново потрібен комплекс ремонтних робіт. Серед них – підсилення крайніх головних балок на опорі №25, ремонт опор №11 та №21, а також відновлення або заміна поперечних балок і в’язей прогонових будов. Додатково потрібно відремонтувати стовпи освітлення, перильні огорожі та замінити деформаційні шви.
Існує серйозна загроза, що якщо ці дефекти не будуть усунуті найближчим часом, конструкції моста продовжать швидко руйнуватися. У Національній академії наук попереджають, що це може спричинити руйнування несучих елементів, що, в свою чергу, загрожує безпеці людей та може призвести до транспортного колапсу в столиці. Занепокоєння з приводу стану споруди зросло після публікації відео у травні 2025 року, на якому видно, як при русі техніки з мосту обсипається каміння. Дослідження показали, що корозійні процеси в конструкціях стали непередбачуваними, а залишковий ресурс моста фактично становить нуль.
