Учені розробили технологію, яка дозволяє запрограмувати пластик на самознищення протягом визначеного часу — від кількох днів до кількох років. Це відкриття може докорінно змінити ставлення людства до пластику та його впливу на довкілля. Про це повідомляє New Scientist.
Команда дослідників з Ратгерського університету штату Нью-Джерсі з’ясувала, що якщо додати в пластик спеціальні хімічні структури, подібні до природних полімерів — таких як ДНК чи РНК, — матеріал починає розкладатися набагато швидше. У природних полімерів є вбудовані механізми саморуйнування, що запускають нуклеофільні атаки і спричиняють розрив ланцюгів. Саме ці природні процеси вчені відтворили штучним шляхом.
Це дозволило створити пластики з чітко визначеним терміном служби, які можуть швидко розкладатися в компості та природному середовищі. Після розкладання довгі полімерні ланцюги перетворюються на дрібні фрагменти, які можна використовувати повторно або які здатні безпечно розчинятися в природі. Дослідники зазначають, що така технологія підходить передусім для виробів короткого циклу використання — зокрема пакування харчових продуктів та інших побутових матеріалів, які не потребують десятиліть служби. Утім, для пластиків, що застосовуються в будівництві та інших довговічних конструкціях, метод поки що не підходить. Проблема пластикового забруднення залишається однією з ключових екологічних загроз. У 2022 році у світі було викинуто понад чверть мільярда тонн пластику, з яких лише 14% перероблено. Решта опинилася на звалищах, була спалена або потрапила в океани, де завдає довготривалої шкоди екосистемам.
Науковці вважають, що нова технологія може стати важливим кроком до зменшення глобального навантаження від пластикових відходів і допоможе створити матеріали, які служитимуть своє призначення без шкоди для планети.
