Джей Ді Венс, імовірний віце-президент у випадку перемоги Дональда Трампа на майбутніх виборах, стає об’єктом уваги українських та російських експертів через його висловлені погляди та вплив на геополітичну ситуацію.
На думку експерта Олексія Голобуцького, Україна йому “не подобається”, тому що сприймає її як статтю “безсенсових видатків на корупціонерів” і витрат дефіцитної зброї, яка будь-якого моменту може знадобитись в іншій точці. А от РФ дратує Ді Венс, як проксі Китаю, вважає експерт. При цьому Голобуцький додає, що Ді Венс, як, зрештою, і вся команда Дональда Трампа, орієнтовані передусім на боротьбу з Китаєм.
“Відповідно, для Кремля такий віце-президент як Венс у випадку перемоги Трампа — дуже сумнівний виграш. Цілком можливо, що він посприяє швидкому, безтолковому і короткостроковому перемир’ю, в якому Росія на тих чи інших умовах лишить контроль над окупованими територіями. Однак за це він поставить Кремль в дуже незручну позу власне, щоб позбавити Китай такого інструменту впливу. Тобто, швидкий мир a la Trump коштуватиме Путіну і поточних, і стратегічних втрат”, — вважає Голобуцький.
Окрім того, підкреслює експерт, і Венс так с і Трамп наполягають на збільшенні оборонних видатків країн НАТО і посиленні військової потужності Європи. На цьому тлі, говорить Голобуцький, для диктатора Путіна буде вже практично не принципово, чи стане Україна найближчим часом офіційним членом Альянсу, чи ні, адже в нього і так вздовж кордонів практично всієї заселеної частини РФ будуть посилені бази НАТО.
“І Венс, і Трамп дивляться на ситуацію як бізнесмени, а не державні діячі. Відповідно, в них немає жорсткого ідеологічного каркасу, який не допустить відхилення від початкового курсу. Якщо їм буде вигідно – вони увіллють в Україну на порядок більше зброї і фінансів, ніж це зробив Байден”, — заявив експерт.
На його думку, гіпотетично цей сценарій ймовірніший, бо прогнозовано основна вимога мирної угоди для Росії – “ви припиняєте тісні стосунки з Китаєм, припиняєте підтримувати його ініціативи, припиняєте сприяти поширенню його впливу в азійському регіоні і на планеті в цілому через БРІКС, припиняєте підтримувати антидоларову політику”.
Проте, додає Голобуцький, але російська економіка вже надто глибоко вгрузла в китайську – від КНР напряму та опосередковано залежить як сировинний експорт, так і технологічний імпорт. Індія навряд запропонує стати альтернативою: поки Моді демонстрував хіба готовність зняти вершки з санкційних проблем Росії.
“Отже, Путін з об’єктивних причин не зможе ані взяти на себе зобов’язання перед Трампом вийти з союзу з Китаєм, ані гарантувати дотримання навіть найбільш м’яких та розпливчастих зобов’язань. І бізнесова логіка Трампа (і Венса теж) в такій ситуації: якщо не працює пропозиція одній стороні – робимо пропозицію іншій стороні, щоб отримати бажаний результат. В сенсі, якщо Путін не може погодитись на швидкий мир за умовами Трампа – то Україна накачується всім, щоб як мінімум Росія не мала змоги взагалі думати про втручання в глобальну політику на боці Китаю і підтримку ініціатив Сі, а просто воювала з Україною. Це дуже цинічно, дуже для нас травматично, але от така от перспектива цілком може бути реалізована”, — вважає експерт.
